Матеріал сайту kurkul.com
Анатолій Тітов: На ринку втримаються лише високотехнологічні ферми з мінімальним надоєм 10 тис. л.
Як і багато інших сучасних господарств в Україні, ТОВ «Велетень» було створене на базі колгоспу. Це трапилося у 1999 році, коли майже кожна галузь економіки країни перебувала у скрутному становищі. У спадок від колгоспу, що вже практично збанкрутів, керівництву дістався суцільний безлад: заробітна плата співробітникам не виплачувалася на той момент вже майже 4 роки, на деяких фермах підприємства (тоді воно об’єднувало 8 тваринницьких господарств) корови на рік давали лише 2000 л молока. Попри такий стан справ, думки поздавати корів на м’ясокомбінат не виникало. Керівництво господарства почало вивчати досвід передових підприємств, впроваджувати нові технології, навчати співробітників та наводити порядок у фінансах компанії. Що з цього вийшло Kurkul.com розповідають Валентина Шпак, зоотехнік ТОВ «Велетень», і Анатолій Тітов, директор господарства.
Велетенськими кроками до рекордних надоїв
Анатолій Тітов: Я абсолютно впевнений, якщо господарство отримує річний надій 10-12 тис. літрів молока на корову, воно де-факто не може бути збитковим. Навіть у найгірші часи молочна ферма не була збитковою. Отже, мені не зрозуміла розтиражована ЗМІ теза про «збитковість молочної галузі». Як на мене, вона надумана і не має під собою жодного економічного підґрунтя. Найважливішою умовою прибутковості ферми є виробничі показники при оптимальних витратах. А ось якими будуть ці витрати кожен фермер вирішує для себе особисто. Рентабельність «Велетня» — приблизно 40%.
Сьогодні наше господарство — це сучасне багатогалузеве с/г підприємство з розвиненою інфраструктурою та високими показниками як у рослинницькій, так і у тваринницькій галузях. Поголів’я ВРХ на підприємстві наразі становить 2200 голів, з них 900 дійних корів. Загалом у «Велетні» працюють 200 робітників. Основними покупцями нашого молока є два великі підприємства: Новгород-Сіверський сирзавод на Чернігівщині та «Бель Шостка Україна» на Сумщині.
Kurkul.com: Щоб мати успіхи у тваринницькій галузі, насамперед треба мати потужну базу у рослинництві. Яка вона у «Велетні»?
Анатолій Тітов: Земельний банк підприємства складає 8 тис. га орної землі. Рослинництво у загальному обсязі виробничої діяльності ТОВ «Велетень» займає 70%. Показники врожайності по деяких культурах наступні: озима пшениця — 70 ц/га, кукурудза на зерно — 100 ц/га, соняшник — 40 ц/га, ріпак — 35-40 ц/га. Завдяки цим виробничим показникам ми потребу тваринництва задовольняємо на 100%, крім шротів.
Валентина Шпак: На корм тваринам ми вирощуємо кукурудзу, люцерну, вико-овес, сою, горох. Соняшниковий шрот купуємо. Залежно від планів щодо поголів’я та ситуації на ринку намагаємося робити максимально точні фінансові розрахунки та планування. Адже без економічної стратегії бути успішним сучасне фермерське господарство просто не може. Наприклад, минулого року при слабкому врожаю кукурудзи було доцільно залишити частину врожаю власної пшениці на корм, і ми це робили. А тепер при такій ціні на білкові складові корму ми залишили 500 т гороху. Решту продаємо.
Kurkul.com: Чим будуть ласувати корови «Велетня» найближчим часом?
Валентина Шпак: Щоб здоров’я наших корів дозволяло отримувати гарні надої, ми ретельно складаємо їхній раціон. Маленьких телят до 3 місяців годуємо тільки готовим комбікормом і випоюємо молоком до 45 днів по 8 літрів на добу. Для того, щоб генетичний потенціал голштинської породи ВРХ, з якою ми працюємо тут, у «Велетні», реалізовувався максимально, надважливо забезпечувати тварин якісним кормом. У складі раціону дійних корів концентровані корми займають 46%.
Складаючи раціон, звісно, треба відштовхуватися також і від наявного бюджету. Мабуть, це найскладніше у молочному тваринництві — знайти оптимальний баланс між потребами та наявними ресурсами. Але в це треба занурюватися максимально глибоко, щоб утримувати високі виробничі показники. Адже в цій галузі про стабільність можна лише мріяти.
Наведу приклад. У 2020 році ми кормили тварин новим урожаєм власної сої вже 10 вересня. Цьогоріч через погодні умови жнива цієї пізньої культури затримуються. Тому ми були вимушені купити соєвий шрот за 19800 грн/т, ріпаковий шрот теж подорожчав: з 7200 грн/т до 9500 грн/т.
Kurkul.com: Скільки потрібно земельної площі для забезпечення кормом ваших тварин?
Валентина Шпак: Буде земля — ферма буде жити. Це аксіома. З тим поголів’ям, що в нас є наразі, ми потребуємо мінімум 2 тис. гектарів землі. Виключно, щоб задовольнити потреби тваринницького напряму і не бути залежними від цінових американських гірок на ринку кормів.
Ми — тваринники, ми піклуємося про стан та якість землі. У нас є сівозміни. І ми, як ніхто, зацікавлені у родючості землі. Ми ніколи не будемо виснажувати та псувати землю, засіваючи її по 10 років тільки кукурудзою або соняшником. Якщо мета господарства — лише прибуток із землі, то засівати не найприбутковіші горох чи пшеницю воно не буде. Деяким компаніям все одно що відбувається з ґрунтами.
Kurkul.com: Важливість силосу для годівлі молочних порід ВРХ важко переоцінити. Які об’єми ви закладаєте?
Валентина Шпак: Цьогоріч під силосну кукурудзу у нас було відведено 302 га. Як результат, ми заклали 12,5 тис. тонн силосу. Ще ми закладаємо сінаж. Під монокорм відведено 300 га нашого зембанку. Плюс ще 100 га маємо з люцерною для сінажу та сіна. Ротації сівозміни залежать не тільки від її спеціалізації та наявних агротехнічних інструментів, але багато у чому і від ринкових показників. Якщо попереднього року була дорогою кукурудза, то у поточному дорогою може бути пшениця. Великий плюс, що тут є власний гній. На території ферми розташований кагат, де все перемішується, і добриво йде на поля вже з власним гноєм.
Kurkul.com: Які річні показники надоїв має «Велетень»?
Валентина Шпак: Минулого року на одну корову припадало 12300 тонн молока екстра-класу. При цьому показники жирності нашого молока — 3,9% (базис 3,4%), білка — 3,4% (базис 3%). У поточному році триматимемось на даному рівні. Трохи відгукується проблема нестачі вільного простору для розміщення тварин, адже міська прописка ферми обмежує будівництво нових площ. Але ми працюємо над вирішенням цього питання. Так, ми відкрили другу доїльну залу. І вже скоро почнемо продавати нетелей, що допоможе звільнити простір.
Kurkul.com: На кожній фермі є корови-рекордсменки за надоями. У «Велетні» є такі «ударниці»?
Валентина Шпак: Свого часу у нас була корова Сабіна, яка давала 60 л молока щодоби з жирністю 4,1. Чи треба казати, що вона була місцевою зіркою та улюбленицею всіх доярок? Звісно, за високу продуктивність тварини відплачуються більшою вразливістю до хвороб і стресів. Але наша задача полягає у попередженні можливих проблем, у їхній профілактиці.
Анатолій Тітов: Всі виробничі процеси на нашій фермі продумані й розраховані на те, щоб тварини почувалися комфортно, споживали якісні корми. Статус високотехнологічного підприємства з одними з кращих показників у молочній галузі ТОВ «Велетень» напрацьовувало роками. В цьому допомогли нам спеціалісти «Асоціації Виробників Молока» і особливо консультант Філь Сергій Іванович. Ми повністю поділяємо погляд на те, що у тваринництві немає розмежування на першочергові та вторинні задачі. Важливо все: від годівлі й утримання тварин до настрою робітників, що обслуговують поголів’я. Всі питання мають вирішуватися в комплексі, а ферма — будуватися, наче власний дім.
Kurkul.com: За якими критеріями ви обирали компанію постачальника преміксів та комбікорму для телят «АБМ-Трейд».
Анатолій Тітов: У своїх відносинах з партнерами перш за все цінуємо порядність, надійність та якість продукції, яку вони пропонують. Компанія «АБМ-Трейд» перевірена роками і відповідає цим критеріям. Наприклад, лінійка препаратів виробництва «АБМ-Трейд» давно зарекомендувала себе на практиці. Ефект від вживання тваринами якісних препаратів, кормів відразу відображається на стані їхнього здоров’я. Наприклад, показник збереження телят у нас сягає 98% від народження до 9 місяців. А ті 2% — це планова вибраковка.
Яким бачать майбутнє молочного тваринництва у «Велетні»
Треба зазначити, що ТОВ «Велетень» нещодавно отримало статус племінного репродуктора і вже готує першу партію нетелів на продаж. У зв’язку з цим підприємство готується до використання сексованої сперми, що у 90% випадків дає теличок у приплоді. Глухівське підприємство вже 10 років співпрацює з американською генетичною компанією ABS. Лабораторно підтверджено, що всі корови тут мають не менше 99% голштинської крові. Те, що у «Велетні» роками створювалась якісна генетика, засвідчують міжнародні експерти. Як розповів Kurkul.com Валерій Мамай, головний ветлікар господарства «Велетень», рік тому на ферму приїжджав французький експерт з бонітування, котрий є одним із 5 найкращих фахівців у цій галузі.
«Подібний статус отримують лише ті експерти, що за свою кар’єру оцінили не менше 10 тис. поголів’я скота. Ми надали йому для оцінки групу з 60 наших корів-первісток. Найбільший бал, що за стандартизованою шкалою може отримати первістка, це «4» (максимальний бал — «5» мають шанс отримати лише корови на третій лактації, коли в них вже сформоване вим’я). Отже, французький фахівець оцінював екстер’єр та інші показники тварин: як стоять телята, їхню ходу, форму вимені, походження та породність. За критеріями оцінки дозволяється мати не більше 5% тварин з групи, параметри котрих відхиляються від норми. В той час у нас лише один відсоток тварин із цієї групи не відповідав стандартам. Ну а всі інші отримали максимальний бал», — зауважив Валерій Мамай.
Kurkul.com: Якими розумними технологіями може похвалитися «Велетень»?
Валентина Шпак: У «Велетні» працюють новітні технології, що допомагають значно заощаджувати. Вирощування телят — задача не проста. Випоювати малечу молоком — шляхетна справа на противагу годівлі замінниками, але економічно невигідна. Оптимальне рішення було знайдене у використанні так званої «кормо-няні» фірми DeLaval. Розумна машина підігріває молоко до заданої температури і дозує його для кожного теляти індивідуально за допомогою чіпа.
Технології вже давно імплементовані у процеси підприємства: через кожні три дні відбувається промивка гною для перевірення перетравності, кожного дня сепаруємо корм на пенсильванських ситах. Програма годування автоматично коригується після вимірювання рівня вологості. Приміром, у 8 секцію потрібно 5 тонн корму з вологістю раціону 55%.
Kurkul.com: Чи можливо наразі роздивитися вектори розвитку тваринництва в Україні у майбутньому?
Валентина Шпак: Важко зазирати дуже далеко у майбутнє, але за тенденціями, звісно, ми ретельно стежимо і відповідно переналаштовуємося.
Ринок увесь час змінюється. Ціни на м’ясо ВРХ зараз виросли до 65 грн/кг. А були і по 11 грн/кг. М’ясокомбінати після спалаху АЧС переобладналися під ВРХ. Українським м’ясом все більше цікавляться іноземці. Експорт до Ірану та Лівану зростає щороку. Китай теж підключився. Найактивніше до Піднебесної виїжджають бички віком 12-13 місяців. Щодо нас, то ми здаємо м’ясо на Конотопський м’ясокомбінат. Наші бички поїдають з’їди, що повинні залишатись у корів, так як кормові столи завжди мають бути з кормом.
Казахи закуповують сир на наших молокозаводах, а експорт сухого молока збільшився у напрямку знову ж таки Китаю. І от маємо ситуацію в Україні, коли експорт молока збільшується, а його виробництво знижується. Адже у населення продовжується спад поголів’я. Добра новина, що цей спад зупинився на підприємствах. Зараз ціна за кілограм худої корови сягає 40 грн. Не треба бути провидцем, щоб спрогнозувати тотальну здачу на м’ясо корів серед населення.
Анатолій Тітов: Звісно, є і позитивні тенденції. З того часу, як для українського молока відкрився ринок ЄС, до нас почали приїжджати різноманітні перевірки. Адже до сортності молока є нові, більш суворі вимоги. Перевіряючим від ЄС потрібно діагностувати саму сировинну зону, тобто молоко, з якого роблять сири. І ми маємо відповідати високим стандартам за безліччю пунктів, параметрів. Якість молока, без сумніву, тільки росте від цього. Але ж і ціна на виробництво якісного молока росте синхронно.
Щодо відкриття ринку землі, що з часом так чи інакше вплине на діяльність кожного фермерського господарства, в мене поки що ставлення неоднозначне. Я би сказав — 50 на 50. Питання дуже дискусійне, але починати все одно потрібно.
Що б там не казали, позитивний ефект від правильного та свідомого ведення тваринництва повинні відчути на собі всі учасники ринку. А на ньому мають залишитися лише високотехнологічні ферми з мінімальним надоєм 10 тис. л. Звісно, якщо не буде тієї «допомоги» від держави, що пишеться у лапках, проте буде глибоке розуміння важливості тваринницької галузі.
© Анна Клочко, Kurkul.com, 2021 р.